Закон прийнято: одержувачів соціальних виплат перевірятимуть по-новому

Закон “Про верифікацію та моніторинг державних виплат” (законопроект №1231), який під час сьогоднішнього засідання ВРУ підтримали 249 нардепів, визначає правові та організаційні засади здійснення верифікації та моніторингу державних виплат в Україні.

Так, документом визначено основні завдання, права та обов’язки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, у частині здійснення верифікації державних виплат, а також повноваження органів, що здійснюють державні виплати.
Законом врегульовуються основні питання збору, обробки та аналізу інформації, отриманої від суб’єктів надання інформації, а також визначено основні етапи верифікації.

Зокрема, визначено, що верифікація – це комплекс заходів щодо збору та перевірки достовірності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних.  Йдеться про превентивну, поточну та ретроспективну верифікації.

“… Державні виплати  —   пенсії, допомоги, пільги, субсидії, соціальні стипендії, інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.

…Реципієнти — фізичні особи, яким призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, а також фізичні особи, які звернулися за призначенням державних виплат”, – серед іншого прописано в тексті документу.

Врегульовано й питання щодо інформації, яка використовується для здійснення верифікації та моніторингу державних виплат:
1. Для здійснення верифікації та моніторингу державних виплат використовується така інформація про реципієнта:

  • прізвище, ім’я, по батькові;
  • дата і місце народження;
  • стать;
  • серія, номер, дата видачі паспорта громадянина України та найменування уповноваженого суб’єкта, що його видав (номер, дата видачі паспорта громадянина України у формі картки та код уповноваженого суб’єкта, що його видав), а для іноземців та осіб без громадянства — реквізити паспортного документа іноземця та/або документа, що підтверджує право на постійне або тимчасове проживання в Україні;
  • унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
  • відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання;
  •  реєстраційний номер облікової картки платника податків (або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
  • інформація, отримана від суб’єктів надання інформації, що підтверджує або спростовує право на отримання державних виплат відповідно до законодавства;
  •  інформація, яка подається реципієнтом під час призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат, відповідно до визначених законодавством вимог для отримання таких виплат, необхідна для здійснення верифікації.

2. Інформація про відкриті в банках на ім’я реципієнтів рахунки, операції та залишки за ними, отримується відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Водночас, документ визначає основні завдання, права та обов’язки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, у частині здійснення верифікації державних виплат, а також повноваження органів, що здійснюють державні виплати.  
Крім того, визначено і порядок надання рекомендацій органам, що здійснюють державні виплати, та опрацювання ними таких рекомендацій, а також підходи щодо повернення неправомірно отриманої реципієнтом державної виплати.
 

Серед іншого у законі прописано й те, що Центральний орган виконавчої влади під час здійснення повноважень щодо верифікації та моніторингу державних виплат не потребує згоди фізичних осіб на отримання та обробку персональних даних.

 


Слід також зауважити, що, згідно з документом, повноваження щодо встановлення порядку здійснення верифікації державних виплат й визначення Адміністратора та порядку адміністрування інформаційно-аналітичної платформи покладено на Кабмін.

Як зазначається, метою цього Закону є підвищення адресності державних виплат, сприяння розбудові системи соціального забезпечення, а також забезпечення ефективного використання бюджетних коштів.

Варто звернути увагу й на те, що в проекті бюджету на 2020 рік  закладене зростання прожиткового мінімуму. А відтак, підвищаться й усі соціальні виплати для ряду категорій населення.

Згідно з проектом бюджету 2020, прожитковий мінімум у 2020 році становитиме на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року – 2 027 гривень, з 1 липня – 2 118 гривень, з 1 грудня – 2 189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

  • дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року – 1 779 гривень, з 1 липня – 1 859 гривень, з 1 грудня – 1 921 гривню;
  • дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року – 2 218 гривень, з 1 липня – 2 318 гривень, з 1 грудня – 2 395 гривень;
  • працездатних осіб: з 1 січня 2020 року – 2 102 гривні, з 1 липня – 2 197 гривень, з 1 грудня – 2 270 гривень;
  • осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року – 1 638 гривень, з 1 липня – 1 712 гривні, з 1 грудня – 1 769 гривень.

За інформацією Мінфіну, мінімальна зарплата наступного року складатиме 4723 грн;
Також, на фінансування з державного бюджету передбачають:

Пенсійний фонд України – 172,6 млрд грн;
– видатки на виплату допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям, особам з інвалідністю – 59,5 млрд гривень;
– виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі – 47,6 млрд грн;
– надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг – 3 млрд грн;
– соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – близько 2 млрд. грн.Саша Клімова

Facebook Комментарии