Як допомогти дитині вдало розпочати навчальний рік: 23 поради психолога

Щороку я пишу і доповнюю “шкільне дитинознавство”.

Нові 23 важливі, але зовсім нескладні пункти для різних вікових груп. Саме час:

1. Повертати (або формувати) звичний під час шкільного життя режим дня.

2. Літній відкат у знаннях. Важливо пам’ятати, що за літні місяці відбувається “відкат в знаннях”. Це нормально, якщо ви виявите, що дитина “нічого не пам’ятає”. Перші місяці відведені для повторення. (Ну, і можна ж без напруги і примусу зараз просто погортати книжки.)

3. Для малюків – закріплювати навички самообслуговування (витерти попу, переодягнутися, самому їсти…). Я часто розповідаю, що між 6 і 7 роками – 5 років емоційного розвитку. Але і не тільки – тіла дітей у 6 і 7 років відрізняються. Ручки малюків не завжди можуть дотягнутися до важкодоступних місць, щоб якісно їх витерти 🙂 Будь ласка, враховуйте це.

4. Підготувати робоче місце. Ідеально, якщо за столом дитина сидить спиною до іграшок (секрет: глибокий зелений колір допомагає зосередитися, можна, наприклад, покласти на стіл зелений аркуш паперу).

5. Буде чудово дати дитині в магазині можливість самій обрати ручки, зошити, обкладинки. (У житті дитини не так багато можливостей щось обирати або на щось впливати.) Важливо, щоб потім у школі ці зошити нагадували про радість, а не про примус і конфлікт. (У магазині дитину не можна ставити перед вибором більше, ніж з 2-3 об’єктів, так ми спровокуємо істерику. Допоможіть їй, будь ласка.)

6. Почати продумувати гардероб. Шкільної форми не буде.

Для деяких дітей тема одягу дуже важлива. Одяг не має сковувати рухи, якщо в дитини було обвиття пуповиною або щось, що створювало складності в народженні (один з маркерів – якщо вона боїться мити голову). Будь ласка, пам’ятайте, що дитина може не любити одяг, що облягає, підбирайте його “навипуск”, без горловинки (або з широкою), не змушуйте носити краватку або шарф.

Якщо в дитини відчуття дискомфорту, “тілесної небезпеки”, їй буде складно зосередитися на отриманні нової інформації. Кольори, “що прискорюють обмінні процеси” – червоний, помаранчевий. Діти будуть втрачати увагу. Деяким діткам, які люблять ці кольори, ми підбирали браслети, значки, одягали пояси. (Іноді в молодших класах робили “кольорові дні”: п’ятниця – червоний, вівторок – помаранчевий, середа – жовтий, четвер – зелений і далі за кольорами веселки).

7. Дорослим важливо поступово планувати сніданки, придумувати ідеї для ланч-боксів (якщо у школі це раптом не передбачено). І переконатися, що дитина ці продукти їстиме (можна відрепетирувати – ніби на пікніку дитина відкриває ланчбокс) 🙂 Дитині важливо ввести у звичку пиття води.

8. Школи можуть бути ще закриті, але можна вже кілька разів пройти до школи, намалювати з дитиною дорожню карту, звернути увагу на щось “знакове” по дорозі (яскраві вітрини, дерево, майданчик). Так ми формуємо відчуття “безпечного шляху”.

9. Якщо в школу вхід дозволено – пройти по коридору, пошукати майбутній клас, зайти в туалет.

10. Ідеально – познайомитися або побачити вчительку / вчителя. Якщо це нова людина, вітаючись – простягаємо руку (торкаючись до іншого дорослому, ми показуємо дитині, що цей контакт безпечний, що ми цій людині довіряємо).

Якщо дитина не ходила до садочка, а вчитель/-ка відрізняється за зростом, комплекцією, гучністю, психотипом від батьків чи звичних жінок / чоловіків – акцентуємо увагу на тому, що люди різні, що вчитель може говорити голосно не тому, що кричить, а тому – що просто так говорить і хоче, щоб багато людей її / його почули.

11. Зідзвонився з однокласниками, зустрітися кілька разів десь в кафе, на майданчику, в кіно.

12. Для більш легкої адаптації, щоб дитина швидше пересувалася з “середовища в середовище”, для відчуття приналежності до класу, спільноти – замість форми у школі або класі можна зробити для всіх однакові браслети, кепки, брелоки. Наприклад, дитина наділа браслет – створила внутрішнє налаштування “вже у школі”. Прийшла додому – зняла і так переключилася на простір домашній.

13. Це нормально, якщо ми помічаємо в дитини більше тривоги, метушливості, якщо раптом вона починає говорити про свої страхи (не пов’язані зі школою). Свою “шкільну тривогу” вона може “маскувати”. Будь ласка, не проґавте ці сигнали. Правильніше з ними розібратися до школи.

14. Важливо здати аналізи, поговорити з педіатром, який можливий супровід. (Наприклад, дефіцит заліза може проявлятися і в “синдромі неспокійних ніг”, і непосидючості, а гельмінтоз – і у спалахах агресії, тривожності та ін.)

15. Важливо, щоб зміни не збігалися за часом (похід на новий гурток чи секцію краще планувати або зараз, або до кінця вересня, початок нового етапу – спати у своїй кімнаті, наприклад (якщо дитина до цього спала з батьками) – краще починати вже зараз).

16. У школі в дитини будь-якого віку буде активно задіяна довготривала пам’ять. Коли людина перебуває у стані стресу, її мозок відчуває дефіцит цинку. Цинк впливає на роботу гіпокампу, який і допомагає нам та нашим дітям обробляти і запам’ятовувати великі обсяги інформації. Вже зараз час використовувати те, у що ви вірите: їсти продукти, що містять цинк, якщо ви вірите у вітаміни, якщо в біодобавки – використовувати їх.

17. Ресурс. Для тих, хто схильний фокусувати увагу на негативі, у кого “нічого хорошого немає і не буде”, хто схильний не помічати ресурсних подій і радощів – можна зробити колаж з фотографій з найрадісніших моментів літа. Чудово, якщо будуть фотографії “успіху” – дитини, яка навчилася плавати або сама зловила рибу, знайшла гриб, навчилася кататися на роликах.

18. Важливо пам’ятати: завдання МОЗКУ дитини підліткового віку – хотіти спати, тупити і насилу сприймати нову інформацію. У неї тимчасово може знижуватися мотивація, падати успішність. Це тимчасово 🙂 Будь ласка, пам’ятайте, що підлітку дійсно складно запам’ятовувати великі обсяги інформації.

19. Нам важливо “відзначити” перехід з відпочинку і літа в робочу осінь(повертатися з відпустки і дорослим важко). Можна відсвяткувати (фіксуючи на цьому увагу) тортом, походом разом на якусь радісну активність, пікніком.

20. Важливо нагадувати про “правила трусиків”, про те, що ніхто і ніколи не має права вторгатися в особистий простір, про те, що ми завжди За дитиною і вона завжди може на нас розраховувати.

21. Дуже часто дитина, боячись зізнатися, що в неї щось не виходить, якщо не відчуває впевненості в якомусь предметі або навичці (наприклад, у дитини дислексія) – маскує це чимось “поведінковим”. Будь ласка, пам’ятаймо: за непродуктивною поведінкою дитини, як правило, щось ховається. І нам потрібно не “змінювати поведінку”, а знайти те, що її провокує.

22. Нам важливо підготуватися до того, що з кожним роком фокус авторитетності дитини зміщується. Ми вже не будемо богами і єдиними авторитетами в її житті. І для багатьох батьків складно прийняти авторитетність вчителя. Дитина збагачується за рахунок різного досвіду. А ми назавжди-назавжди в її житті в ролі Батьків.

23. Звісно, скільки б ми не говорили і не обіцяли собі не порівнювати свою дитину з іншими, скільки б не обіцяли собі “знизити вимоги й очікування” – це складно. Але ми все ж пам’ятаємо, що в кожного з нас свої завдання, своя точка старту і своя геніальність.

Багато разів писала про те, що система освіти змінюється, але, все ж, ми спрямовані більше на розвиток і оцінку IQ, спрощено – словесно-логічного інтелекту. Говард Гарднер запропонував теорію множинного інтелекту. Дитина зараз може не бути математиком (до речі, математичні здібності можуть проявитися несподівано, коли дозріє тім’яна частина мозку 🙂 , але мати абсолютно геніальний музичний інтелект.

Вербальний інтелект – здатність до породження мови, що включає механізми, відповідальні за фонетичну (звуки мови), синтаксичну (граматику), семантичну (сенс) і прагматичну складові мови (використання мови в різних ситуаціях).

Музичний інтелект – здатність до породження, передачі і розуміння смислів, пов’язаних зі звуками, включаючи механізми, відповідальні за сприйняття висоти, ритму і тембру (якісних характеристик) звуку.

Логіко-математичний інтелект – здатність використовувати і оцінювати співвідношення між діями або об’єктами, коли вони фактично не присутні, тобто до абстрактного мислення.

Просторовий інтелект – здатність сприймати зорову і просторову інформацію, модифікувати її та відтворювати зорові образи без звернення до вихідних стимулів. Включає здатність конструювати образи у трьох вимірах, а також подумки переміщати і обертати ці образи.

Тілесно-кінестетичний інтелект – здатність використовувати всі частини тіла під час вирішення завдань або створення продуктів; містить у собі контроль над грубими і тонкими моторними рухами та здатність маніпулювати зовнішніми об’єктами.

Внутріособистісний інтелект – здатність розпізнавати свої почуття, наміри і мотиви.

Міжособистісний інтелект – здатність розпізнавати і розрізняти почуттями, погляди й наміри інших людей”.

Школа – важлива, але лише частина життя дитини. Нехай буде безпечною і розкриває. Всього доброго дітям і дорослим.

Світлана Ройз, дитячий і сімейний психолог

Facebook Комментарии