Великдень: чому цей день особливий і як його відзначити. Традиції, повір’я, звичаї, знамення Великодня

Світле Христове Воскресіння — найбільше християнське свято. Як розшифрувати його основний посил та як святкувати

Великдень – це світле небо, усіяне, як говорили наші бабусі, небесними квітами, це кошики з духмяними пасочками і барвисті крашанки, це радісні обличчя і лунке вітання «Христос Воскрес!».

«Воістину воскрес!» — буде чутися звідусіль у відповідь, і незнайомі люди в цю мить стають добрими знайомими і хорошими друзями. Мить єднання, мить відкритих воріт до неба, мить, коли приходить найчіткіше усвідомлення того, що ти на цій землі — людина, подоба Божа, найвище на землі створіння, і що твоє життя — таки вічне, бо це щойно довів Христос, відкривши земній людині ворота до небес.

null

Воскресіння Христове — головне церковне свято, найперше з 12 найважливіших свят, особлива врочистість. Цьогоріч воно відзначається 8 квітня і вважається раннім.

Велика ніч очікування Дива

У народі її щиро вважають чарівною, чудодійною, особливою, і не важливо, наскільки хто посвячений у церковні традиції. Намагаються не спати, щоб не проспати благословення, не вимикають світло, щоб не пропустити Світлу вість. Це — поглиблене очікування великодньої радості. Особливо це відчутно, коли ніч починає набувати перших ознак світанку і навколо храму тісними рядами розміщуються віряни з кошиками, приготовленими до освячення. Це і паски, і писанки, крашанки, ковбаса, шинка, сало, масло, сіль.

null

У суботу ввечері читаються святі книги, Великодня Служба Божа триває всю ніч, а вже опівночі починається  Свято Христового Воскресіння. Тоді, подібно до жінок-мироносиць, які прийшли до Гробу Господнього, миряни тричі обійдуть під урочисті звуки дзвонів храм, зупинившись перед його зачиненими дверима, ніби перед запечатаним Божим гробом.

І під перший радісний ранковий тропар  «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах життя дарував!» почнеться ранкова найсвятковіша за всі свята утреня. І святий отець хрестом відкриє двері храму, сповіщаючи, що Христос відкрив нам ворота до неба, і винесуть плащаницю, і з цього моменту на вітання священика «Христос Воскрес!» миряни вітатимуться «Воістину Воскрес!», і це вітання буде звучати 40 днів, аж до Вознесіння Христового.

Події Всеношної дуже символічні. Саме на Великдень у перші століття після Різдва Христового приймали Таїнство хрещення і миропомазання, упродовж Світлого тижня лишаючись у білому вбранні, яке символізувало даровану Господом чистоту. Тому, ідучи до церкви, вбираються у світлий одяг, новий, вважаючи, що «Хоч і лихацька сорочка, але на Великдень вона завжди біленька«.

Коли сорочка спадає з плечей

Колись бабуся розповідала нам, малим, що на Всеношній правиться так, що аж «сорочка з плечей спадає», маючи на увазі особливу врочистість і піднесення. За відчуттями це так і є — Великодня ніч особлива, настрій від неї передати неможливо. Тому кожен мирянин у суботу, заздалегідь зібравши великодній кошик, іде до Божого храму. Дехто — на світанку, це також не нівелюватиме велич свята, головне — іти усвідомлено, розуміючи суть свята, своєї ролі в ньому, таїнства харчів, які освячуються. Так церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати «скоромне», себто їсти непісні страви. Щедрий великодній стіл — символ небесної радості та символ вечері Господньої.

null

Основний посил Великодньої радості читається у Пасхальній проповіді святителя Іоана Золотоустого, яка цієї ночі звучить у кожному храмі: «Воскрес Христос, і пекло знищено… Воскрес Христос, і життя торжествує. Воскрес Христос, і немає жодного мертвого у гробі». Відтепер для людей відчинені двері Царства небесного, і це — найбільший тріумф людини.

За святковим столом родина збирається, відразу повернувшись з церкви. Намагаються приїздити звідусіль до батьків, до найрідніших. Кожна родина має свої звичаї, які йдуть від діда-прадіда, у кожної родини свої святкові історії. Світлий день Великодня зміцнює їхні корені, занотовує історії для нащадків, об’єднує родину, а відтак — країну. А звичаї — вони в кожного різні, у кожного мають право на життя. «По вірі вашій та й буде вам!» — говориться у церковних літописах.

У що ми віримо святкового ранку

  • Почати святковий сніданок цього ранку з освяченого яйця — символу нового життя у Христі.
  • Милосердно поділитися з ближніми та тими, хто потребує, частиною освяченого з великоднього кошика, таким чином поділившись не просто їжею, а радістю Воскресіння Христового, надією на життя вічне.
  • Дівчата вмиваються водою, у яку кладуть освячені крашанки, щоб бути ще вродливішими, «як та крашанка».
  • Господарі дають окраєчок освяченого хліба худобі — на приплід і на здоров»я худоби.
  • У гості цього дня не ходять, щоб весь рік родина була разом.
  • Жінки снідають стоячи — щоб бути здоровою і моторною.
  • Діти влаштовують «змагання крашанок»: б’ються ними, стискаючи  у руці — у кого крашанка цілою залишиться, у того «голова мудріша».
  • Дівчата дарують крашанку парубку, який сподобався. Можна придумати, як це зробити, або ж просто пригостити. У цьому є певна магія: кажуть, так можна причарувати хлопця, який сподобався.
  •  Після сніданку йдуть на цвинтар, щоб сповістити й померлих, що Христос воскрес.
  • А під вечір розпочиналися дитячі й молодіжні хороводи з веснянками та гаївками; обмінювалися писанками і крашанками, у яких домінує червоний колір — нагадування про кров Ісуса Христа.

Історія Світлого Воскресіння

У традиціях Великодня переплелися як християнські, так ще й язичницькі звичаї. Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні здавна, адже відомо, що  яйце символізує зародження нового життя. У християнстві яйце — символ Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя.

Паска — круглий хліб, випечений на славу Сонця у язичників, у християн — символ хліба духовного, символ Тіла Христового. «Він Сам Своїм Тілом підняв наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для праведності» — пишуть святі книги.

Ісус Христос метафорично називає Себе хлібом Божим: «Я хліб життя!»; «Я – хліб, що зійшов з неба»; «Цей же – хліб, що сходить із неба»; «Я – хліб живий, що зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, – це Моє Тіло, [яке Я віддам] для життя світу!»; «Це є хліб, що зійшов із неба» (Івана 6:33, 35, 41, 50, 51, 58).

null

В Україні святкувати Великдень як Воскресіння Христа почали ще наприкінці першого тисячоліття, із запровадженням християнства. Ці обидва свята збігалися у часі (у язичників — весна, рівнодення) і мали однакове значення — перемогу життя над смертю. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, деякі звичаї церква адаптувала під християнські, приміром гаївки, забави, дарування писанок та крашанок.

Син Божий, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці, й Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом — янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці  прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Янгол і сповістив їм про Воскресіння Господнє.

Напевне, ще з язичництва прийшов до нас звичай поливаних понеділка і вівторка. У понеділок хлопці обливають водою дівчат, накликаючи жаданий дощ на ниви, або ж беруть відкуп тими ж крашанками та писанками. У вівторок дівчата “зводять порахунки” з хлопцями. І також отримують жартівливий відкуп.

null

Великодні прикмети, повір’я

  • Якщо на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон.
  • Якщо на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ.
  • Якщо на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
  • На Великдень перший раз закує зозуля.
  • Де вовк на Великдень зачує дзвони, то там буде цілий рік крутитися.

Усе-таки яйце за курку старше! Великодні примовки:

  • Їж Ковбаску, поки Паска.
  • А яйце від курки старше, бо воно свячене.
  • На Великдень обійдемося і без гречаної паски.
  • Такий вдатний ґазда, що й кури крашанками несуться.
  • Рохкай, пацю, рохкай, іще не Великдень.
  • На Великдень: кожна дівка – маківочка, кожен хлопець – голубочок.
  • Не щодня Великдень.

Господи, яка краса навколо!

Напевне, кожному великоднього ранку хочеться сказати це разом з «Христос воскрес!».  Світанки Великодня описані в безлічі книжок, зображені на безлічі картин, бо вони справді неймовірні. Сонце — не важливо, чи небо безхмарне, чи захмарене — настільки грайливе, робить такі квітучі витинанки, що хоч-не-хоч, а віритися в те, що небо для тебе точно відкрите. Дай Боже, дочекатися наступного Великодня!

Христос воскрес!

Воістину воскрес!

Джерело

Facebook Комментарии

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *